З 2 травня 2025 року набрав чинності Закон України від 27 березня 2025 року № 4339-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» (далі – Закон № 4339-IX).
За даними Міністерства освіти і науки України, станом на січень 2025 року майже 1 мільйон українських дітей навчаються онлайн:
- майже 600 тис. – в Україні,
- ще майже 400 тис. – за кордоном (через тимчасове переміщення).
Ці цифри були озвучені в межах ініціативи МОН «Школа офлайн», що має на меті повернення близько 300 тисяч дітей до очного навчання.
За інформацією Європейської комісії, з 24 лютого 2022 року по 16 липня 2024 року понад 856 тисяч українських учнів були інтегровані у шкільні системи країн ЄС.
Що передбачає Закон № 4339-IX
Працівник, який має дитину віком до 14 років, що здобуває освіту за дистанційною формою у школі, може працювати дистанційно або надомно:
на період такого навчання,
- на підставі наказу (розпорядження) керівника закладу освіти.
- за погодженням з роботодавцем.
Закон не гарантує автоматичного права на дистанційну або надомну роботу:
- якщо дитина старше 14 років;
- якщо роботодавець не погоджується.
Щоб уникнути непорозумінь — домовленості слід оформлювати документально (внесення змін до трудового договору, видання наказу роботодавця).
Уточнені положення статті 121 КЗпП щодо гарантії у разі відряджень працівників, що працюють дистанційно, а саме: працівник, який працює дистанційно (відповідно до статті 60-2 КЗпП) має право на гарантії та компенсації, якщо його направляють у службове відрядження, до яких належать:
- збереження середнього заробітку,
- добові,
- компенсація витрат на проїзд, проживання тощо.
Це стосується, зокрема, проїзду в іншу місцевість до місцезнаходження роботодавця (наприклад, головний офіс). Пункт відправлення та повернення з відрядження встановлюється за погодженням сторін та зазначається в наказі.
Джерело: kadrovik.ua
