Український ринок праці вже кілька років працює в умовах системної нестачі кадрів. На це вплинула як війна, так і міграція населення. Тому зараз бізнес змушений змінювати підходи до наймання та утримання кадрів.
Найгостріше ці проблеми відчувають галузі, які традиційно покладаються на молодих фахівців або стартові позиції. На цьому тлі додатковим фактором для роботодавців стало рішення, яке дозволяє чоловікам віком 18 – 22 років виїжджати за кордон під час воєнного стану.
Водночас одні експерти зазначають, що це рішення не має критичного впливу на загальні показники зайнятості, але бізнес все ж почав фіксувати зміни у поведінці молодих працівників.
24 Канал дізнався, які ключові проблеми має ринок праці зараз, як дозвіл на виїзд чоловіків 18 – 22 роки впливає на рішення роботодавців в Україні та яких змін очікувати у 2026 році
Чого очікувати ринку праці у 2026 році?
Як розповіла для 24 Каналу Марія Абдулліна, у 2026 році ситуація на ринку праці, ймовірно, залишатиметься напруженою через посилення демографічної та кадрової кризи.
За результатами досліджень, ще у вересні 2025 року 40% роботодавців очікували ускладнення кадрової ситуації.
Марія Абдулліна, Керівниця категорії OLX Робота, голова HR-комітету Європейської бізнес асоціації
Серед великих підприємств чисельністю понад 250 працівників таких очікувань було більше – 60%. Вплив дозволу на виїзд чоловіків віком 18 – 22 років відчули 41% роботодавців, найбільше – представники великого бізнесу (59%).
Як заявляє пані Марія, серед причин цього впливу – звільнення молодих працівників та ускладнення пошуку нових кандидатів.
У перспективі це може посилити конкуренцію за фахівців, які вже працюють та стимулювати компанії підвищувати оплату праці, насамперед для критично важливих спеціальностей,
– додає вона.
Зараз бізнес зараз активніше адаптовує кадрову політику, залучаючи жінок, внутрішньо переміщених осіб, старших кандидатів та ветеранів.
Також в Асоціації роботодавців на запит 24 Каналу заявляють, що у 2026 році роботодавці зіштовхнуться з низкою серйозних ризиків на ринку праці.
Йдеться про високу плинність молодих працівників, додаткові витрати на навчання та адаптацію персоналу, зростання конкуренції за кадри, регіональні дисбаланси та збільшення фонду оплати праці. Багато компаній уже мають або розробляють так званий “план Б” для утримання працівників, – додають в асоціації.
Зокрема, роботодавці домовляються з людьми старшого віку про продовження роботи після досягнення пенсійного віку або цілеспрямовано наймають старших фахівців. Таким чином, війна фактично зруйнувала ейджизм на ринку праці, тобто дискримінацію за віком.
Водночас поширюється практика залучення жінок до спеціальностей, які раніше вважалися “чоловічими”, хоча успіх таких змін різниться залежно від галузі.
Як вплинув дозвіл на виїзд чоловікам 18 – 22 роки?
Натомість в асоціації заявляють, що попри оцінки окремих експертів і Національного банку України про незначний вплив виїзду чоловіків віком 18 – 22 роки на загальні показники зайнятості, бізнес уже відчуває практичні наслідки цих рішень.
Відтак на ринку праці сформувався новий тренд: роботодавці з обережністю наймають хлопців до 22 років. Раніше саме на цю вікову групу покладалися як на перспективних стартових працівників – у них інвестували, навчали та розглядали як довгострокових кадрів.
Після ухвалення рішення, яке дозволяє виїзд за кордон, ситуація змінилася. Бізнес не може повною мірою розраховувати на молодих чоловіків до 25 років, оскільки зберігається ризик раптового звільнення та виїзду з країни, що ускладнює кадрове планування,
– пояснюють проблему в асоціації.
Також варто звернути увагу, що дані про кількість українських юнаків дедалі частіше озвучують організації в Німеччині, хоча Україна не має з цією країною спільного кордону. Це свідчить про те, що молодь, яка виїжджає через Польщу, Молдову чи Словаччину, переважно прямує далі вглиб Євросоюзу.
Найбільші ризики, за оцінками роботодавців, виникають у сферах, які традиційно залежать від молодих кадрів або мають високу плинність персоналу.
Йдеться, зокрема, про ІТ на стартових позиціях, логістику, виробництво, сферу обслуговування та торгівлю.
У цих галузях компанії дедалі частіше стикаються зі звільненнями серед молоді та складнощами з пошуком нових працівників.
Водночас в асоціації наголошують, що остаточні масштаби впливу відтоку молоді на ринок праці можна буде оцінити лише після оприлюднення офіційної статистики, якої наразі немає.
Для іноземних інвесторів дозвіл на виїзд навряд чи стане вирішальним фактором, однак ключовими для них залишаються передбачуваність, стабільність та доступність кваліфікованих кадрів. І у цьому контексті відтік молоді та зростання дефіциту кандидатів на стартові посади в окремих галузях може мати відчутний вплив.
Куди найчастіше працевлаштовується молодь в Україні?
Марія Абдулліна розповідає, що молодь, що залишається, найчастіше шукає стартові та робітничі позиції.
Відтак категорія “Початок кар’єри/Студенти” є найбільш популярною за кількістю вакансій та має високий попит серед шукачів. А найпопулярніші вакансії: пакувальник, різнороб, оператор чату та менеджер інтернет-магазину.
Водночас зараз складно визначити, скільки молоді залишилося. Але відомо, що понад 22 мільйони унікальних користувачів щомісяця відвідують платформу OLX, це дає певне уявлення про кількість активного населення,
– зауважує експертка.
Дослідження платформи щодо міграційних планів свідчать:
45% чоловіків до 22 років не планують виїжджати за кордон,
31% респондентів – ще не визначились або не надали прямої відповіді навіть анонімно,
23% опитаних розглядають переїзд, половина з яких з міркувань безпеки,
А серед молоді, яка виїхала, 26% шукають навчання або роботу за кордоном.
Цікаво, що вирішальними чинниками, що впливають на вибір роботи в Україні, є висока зарплата (80% опитаних), гнучкий графік (44%) та офіційне працевлаштування (40%). Ці фактори можна вважати рушійними у роботі з молоддю.
Чи очікуються зарплатні зміни у 2026 році?
В Асоціації роботодавців очікують, що у 2026 році тиск на зарплати зростатиме. Причина – не лише виїзд молоді віком 18 – 22 роки, а загальний дефіцит працівників через війну та міграцію.
За оцінками, три з чотирьох компаній планують підвищувати зарплати, щоб утримати працівників і залучити нових фахівців,
– пояснюють в асоціації.
Водночас на ринку найбільше бракує робітників, технічних спеціалістів і вузькопрофільних кадрів. Через це кандидати можуть розраховувати на вищі зарплати, особливо на початку кар’єри.
Але зростання витрат на оплату праці може призвести до подорожчання товарів і послуг. Попри це, попит на низку професій залишається високим.
Зверніть увагу! Найбільш потрібні нині інженери-будівельники, архітектори, виконроби, зварювальники, муляри та електрики. Також зростає потреба у фахівцях зі штучного інтелекту й кібербезпеки, лікарях і медперсоналі, а окремо – у військових спеціалістах, зокрема операторах дронів.
Як повідомила Європейська бізнес асоціація (EBA), 94% опитаних компанії поставили собі за мету збільшити рівень заробітної плати у 2026 році.
Серед цих компаній:
28% компаній планують зростання на 11 – 15%,
23% компаній – на 5 – 10%,
а 10% компаній – на 16 – 20%, натомість 6% компаній взагалі не планують підвищувати заробітні плати у 2026 році.
Якщо порівняти підвищення зарплат у 2025 році, то 96% компаній повідомили, що підвищили заробітні плати, здебільшого на 11 – 20% або ж до 10%.
Також очікується збільшення бюджетів на навчання та розвиток персоналу, вихід на нові ринки та пошук партнерів, зміна керівництва/відкриття нових регіональних представництв, скорочення витрат на навчання чи закриття представництв.
Натомість більшість компаній також не планують впроваджувати 4-денний робочий тиждень.
Які галузі найбільше постраждали через брак кадрів?
За словами Абдулліної, найбільший дефіцит кадрів зафіксовано серед “синіх комірців”, тобто робітничих спеціальностей – 63% роботодавців заявили про брак кадрів. А щодо інших галузей, то високий попит на фахівців з роздрібної логістики, логістики та виробництва.
Очікується, що така ситуація зберігатиметься й у 2026 році, оскільки дефіцит у робітничих професіях в Україні спостерігається вже сьогодні,
– додає вона.
Натомість компанії намагаються у відповідь активніше застосовувати компенсаторні заходи, зокрема пропонують житло або бронювання при працевлаштуванні.
Наприклад на платформі OLX Робота фіксується понад 12 тисяч вакансій, які надають житло. Вони отримують майже втричі більше відгуків.
Натомість вакансії з бронюванням – 4 227, які вдвічі частіше привертають увагу кандидатів.
В Асоціації роботодавців зазначають, що загострюється дефіцит кваліфікованих спеціалістів, працівників “з інструментом”.
Очікується зростання дефіциту кадрів у сільському господарстві та переробленні агропродукції. Зростає дефіцит молоді, особливо зі знанням англійської, – додають там.
Натомість в дослідженні EBA, серед різних галузей на ринок праці дефіцитний кадровий голод у 2025 році відчували майже всі, як і у 2024 році.
Цього року серед опитаних 74% заявили, що проблема є значною, а 21% додали, що відчувають частковий дефіцит. Натомість лише 5% не відчувають нестачу кадрів. У 2024 році відсоток тих, хто відчував значний дефіцит, був на рівні 71%.
Зверніть увагу! До основних тенденцій серед компаній, крім дефіциту робочої сили, спостерігають ще й завищені очікування рівня заробітних плат з боку кандидатів, вплив мобілізації, труднощі з бронюванням працівників та плинність кадрів.
До спеціальностей, які найскладніше закривати, входять робітничі та технічні, зокрема через відтік кадрів та низьку мотивацію працювати з офісу тощо.
Крім того, до спеціальностей, які мають проблеми, входять ще й вузькопрофільні, де потрібне знання англійської, а також менеджерів з продажів та керівників середньої ланки, адже така робота вимагає постійної присутності.
Цікаво, що менше половини опитаних компаній – тобто 46% – відзначили, що закон про дозвіл виїзду молодих фахівців у віці 18 – 22 років має певний або навіть значний вплив на діяльність.
Натомість майже такий самий відсоток, а це 42%, взагалі не відчули впливу, а 12% – поки не мають даних для оцінки.
Що зараз шкодить бізнесу України?
Виїзд чоловіків віком 18 – 22 років за кордон вплинув на компанії, зокрема 46% опитаних підприємств зазначили певний або значний вплив на діяльність через відтік молодих працівників. Таким чином дефіцит кадрів на ринку праці зараз відчуває більшість бізнесів, особливо у робітничих і технічних спеціальностях, що посилює труднощі з найняттям і утриманням персоналу.
Втім зазначається, що не всі компанії відчули цей вплив, а критичних змін для всієї економіки країни не має. Наразі внаслідок відтоку молоді деякі підприємства вже звертаються до наймання працівників з інших країн або старших фахівців, щоб компенсувати брак молодих кадрів.
Ще у вересні бізнес зафіксував, що після дозволу виїзду чоловіків 18 – 22 років український бізнес відчуває відтік молодих працівників. І саме наймання іноземних працівників із країн Азії стає для деяких підприємств шляхом компенсації браку молоді на внутрішньому ринку праці, хоч цей процес складний і дорогий.
Джерело: 24tv.ua
