Чи оплачується робота під час повітряної тривоги? Який штраф за роботу під час повітряної тривоги? Які дії працівників під час повітряної тривоги? Відповіді на ці питання та все про те, як створити безпечні умови праці під час повітряної тривоги – у статті.
Чи мають працівники продовжувати працювати під час повітряної тривоги?
Українське законодавство, зокрема Кодекс законів про працю України у статті 153, надає працівникам право відмовитися від виконання роботи за таких умов:
Пряма загроза життю та здоров’ю: якщо робота під час повітряної тривоги створює небезпеку для життя або здоров’я працівника чи інших людей, він має право припинити роботу та перейти в безпечне місце.
Відсутність безпечних умов праці: якщо роботодавець не організував належне укриття або не вжив інших заходів для забезпечення безпеки працівників під час повітряної тривоги, працівник має право відмовитися від роботи.
Відповідальність керівника під час повітряної тривоги
На цю мить чинне законодавство України не передбачає прямої відповідальності роботодавця за роботу працівників під час повітряної тривоги у небезпечному місці. Проте керівник підприємства зобов’язаний забезпечити цивільний захист своїх працівників, а також клієнтів і відвідувачів, особливо під час оголошення повітряної тривоги в районі, де розташоване підприємство.
Роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності (ст. 41 КУпАП за порушення законодавства про охорону праці). Залежно від серйозності проступку і його наслідків, роботодавець може також нести кримінальну відповідальність (ст. 271 ККУ), якщо роботодавець не вжив заходів для забезпечення безпеки працівників у випадку повітряної тривоги, що призвело до шкоди здоров’ю працівників, загибелі людей чи інших тяжких наслідків.
Що має забезпечити роботодавець:
- організація укриття: роботодавець зобов’язаний забезпечити наявність укриття, яке відповідає вимогам безпеки;
- інформування працівників: працівники мають бути проінформовані про правила поведінки під час повітряної тривоги;
- надання необхідних засобів захисту: у разі потреби, роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту.
Оформлення простою працівнику під час повітряної тривоги
Простій – це тимчасове призупинення роботи, викликане об’єктивними причинами, які не залежать від волі працівника або роботодавця. Якщо підприємство не може забезпечити безпечні умови праці, роботодавець може оголосити простої. Таким чином, керівник підприємства приймає рішення про простої в разі оголошення повітряної тривоги, якщо робота не може бути продовжена. Необхідно скласти акт про простої, де зазначити причини та тривалість. Це може бути внутрішній наказ або протокол засідання. Працівники мають бути проінформовані про оголошення простою, причини та очікувану тривалість.
Відповідно до статті 113 КЗпП, час простою, що не виник з вини працівника, оплачується не менше ніж у розмірі двох третин тарифної ставки або окладу, визначеного для даного працівника. Згідно з умовами колективного договору, оплата за час простою може бути вищою (ст. 9-1 КЗпП, ст. 15 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»).
Що має містити акт про простій:
Дата складання акту: вказуйте точну дату та час складання акту.
Найменування підприємства: повна назва підприємства, де працює працівник.
Прізвище, ім’я, по батькові працівника: повні персональні дані працівника, якого стосується простій.
Посада працівника: посада, яку займає працівник на підприємстві.
Період простою: точні дати та час початку і закінчення простою.
Причина простою: вказуйте, що причиною простою стала повітряна тривога та неможливість виконання роботи в умовах загрози життю та здоров’ю.
Підписи: акт підписується керівником підприємства, працівником та іншими особами, які були свідками складання акту.
Форма акту про простій не є законодавчо регламентованою. Головне, щоб у ньому була чітко зафіксована інформація про причини простою та його тривалість.
Джерело: pro-op.com.ua
