До 13 серпня працівники та роботодавці зобов’язані обмінятися контактними даними — зміни до Закону № 2136

Відповідно до внесених змін до Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якими запроваджено обов’язок обміну актуальними контактними даними між працівником і роботодавцем.

Варто нагадати, що на практиці кожна зі сторін трудового договору повинна:

– постійно забезпечувати можливість комунікації;

– протягом не більше 10 календарних днів повідомляти іншу сторону про зміну своїх контактних даних (адреса проживання, електронна пошта, телефони, месенджери тощо).

Що саме потрібно повідомити:

– місцезнаходження або місце проживання;

– номер телефону (мобільний чи стаціонарний);

– електронну адресу;

– інші засоби зв’язку (Viber, Telegram тощо).

Що треба зробити до 13 серпня 2025 року (60 к. дн. з дня набрання чинності Законом від 1 травня 2025 року № 4412-IX «Про внесення змін до Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору»)? Роботодавцям (юридичні особи та ФОП) потрібно в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізосіб — підприємців та громадських формувань оновити відомості про:

– своє місцезнаходження;

– інформацію про засоби комунікації для здійснення зв’язку з ними.

Роботодавцям (фізичні особи, які не є підприємцями) доведеться у разі зміни інформації про адресу місцезнаходження (місця проживання) та/або засоби зв’язку надіслати таку інформацію працівнику:

– на адресу місцезнаходження (місця проживання);

– на електронну пошту;

– за номером телефону.

Працівники, які тривалий час були відсутні, повинні повідомити роботодавцю актуальні контактні дані до 13 серпня 2025 року. Хто саме? Це:

– працівники, які були відсутні на роботі понад 90 календарних днів поспіль під час воєнного стану;

– працівники, які працювали на територіях, що визнані тимчасово окупованими (за офіційним Переліком).

Вони зобов’язані протягом 60 днів (тобто до 13.08.2025 р.) надати роботодавцю актуальну контактну інформацію:

– адресу проживання;

– електронну пошту;

– номери телефонів;

– інші засоби зв’язку (месенджери тощо).

Якщо працівник не повідомив нову адресу, телефон чи e-mail, не виходить на зв’язок, роботодавець має право надсилати повідомлення (накази, листи тощо) на останні відомі контакти. Це буде вважатись юридично достатнім інформуванням (ознайомленням).

Приклади:

– лист на поштову адресу, що є в особовій справі;

– е-mail, вказаний при прийнятті на роботу;

– Viber/Telegram, якими користувалися під час попередньої комунікації.

Якщо роботодавець не оновив контактні дані в ЄДР або не повідомив про зміну адреси чи e-mail протягом 10 днів, працівник має право надсилати звернення на старі відомі контакти. Це також буде вважатися належним способом зв’язку.

В умовах війни працівники й роботодавці часто втрачають зв’язок одне з одним. Невчасне оновлення контактних даних унеможливлює повідомлення про звільнення чи інші кадрові дії, що створює правову невизначеність і ризики для обох сторін. Раніше закон дозволяв роботодавцю самостійно визначати порядок кадрового діловодства лише в районах, де вже відбувалися активні бойові дії. Тепер цей підхід розширено: такі повноваження роботодавець має і в тих місцевостях, де бойові дії можуть виникнути. Фактично зникає суб’єктивність у визначенні того, чи мала компанія право вести діловодство за спрощеними правилами – все прив’язано до затвердженого Переліку територій. Іншими словами, тепер немає потреби доводити, що територія є небезпечною – достатньо того, що вона є в офіційному списку. Це спрощує облік, але водночас вимагає уважності до оновлення цього переліку.

Отже, рекомендується:

– провести аудит наявних контактних даних працівників і за потреби їх оновити;

– роз’яснити працівникам обов’язок інформувати про зміну контактів у 10-денний строк;

– перевірити актуальність інформації у ЄДР і, в разі потреби, внести зміни, повідомивши про це найманих працівників.

Джерело: oppb.com.ua

Державні органи впроваджують нову систему класифікації ризиків для планування перевірок бізнесу

Пропонується оновити критерії оцінки ступеня ризику у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці та зайнятості населення. Зміни зменшать бюрократичне навантаження та підвищать ефективність перевірок.

Дистанційна робота: категорії працівників, яким це заборонено

Після пандемії дистанційна робота стала буденністю для багатьох. Але попри зручність і популярність, українське законодавство містить чіткі обмеження: не всі категорії працівників можуть виконувати свої

В Україні посилять відповідальність за порушення правил безпеки на робочому місці

Уряд України зробив важливий крок до створення безпечнішого робочого середовища — схвалив законопроєкт, який посилює відповідальність роботодавців за недотримання вимог безпеки та гармонізує національне законодавство