Адвокати та особи, які надають юридичні послуги, як спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу
Підпунктом «г» пункту 8 частини другої статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі – Закон), до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу віднесено, зокрема адвокатів, а також суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин) у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.
Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з роз’ясненням від 21.03.2008 № V/3-71, наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, адвокатська діяльність не є господарською.
Адвокатське об’єднання, так само як і адвокатське бюро, не є спеціально визначеним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
Водночас адвокати, що входять до складу адвокатського об’єднання відповідно до статті 5 Закону є спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу і на них поширюються вимоги Закону.
На адвокатів та осіб, які надають юридичні послуги, як на спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, поширюються обов’язки передбачені статтею 6 Закону.
Водночас, згідно з частиною першою статті 8 Закону виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується адвокатами, особами, які надають юридичні послуги, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо:
- купівлі-продажу;
- управління активами клієнта;
- управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
- залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб;
- утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.
Якщо адвокат та особа, яка надає юридичні послуги, не беруть участі у підготовці і здійсненні правочинів, зазначених у частині першій статті 8 Закону, то і обов’язку стати на облік у Держфінмоніторингу України у них не виникає.
Адвокати, особи, які надають юридичні послуги, не повідомляють Держфінмоніторинг України про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської таємниці та професійної таємниці, коли вони виконують свої обов’язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів (частина сьома статті 8 Закону)
Законом не визначено коло правочинів, віднесених до забезпечення діяльності юридичних осіб та управління ними, в розумінні частини 1 статті 8 Закону. Тому, будь-які правочини, пов’язані із забезпеченням діяльності юридичних осіб та управління ними, можуть бути віднесені до таких, що підпадають під ознаки вказаної норми.
Надання адвокатських послуг клієнту щодо забезпечення його господарської діяльності з метою захисту від впливу негативних наслідків підпадає під ознаки частини сьомої статті 8 Закону щодо необов’язковості повідомлення Держфінмоніторингу про свої підозри стосовно фінансових операцій, у випадку коли адвокати виконують свої обов’язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.
Leave a Reply
Want to join the discussion?Feel free to contribute!