Після кількох хвиль шоку, спричинених повномасштабною війною, український бізнес поступово відновлює свою операційну діяльність. Компанії дедалі частіше говорять не про виживання, а про збереження та розвиток команд.
Водночас на рівні працівників і шукачів роботи домінує інший настрій — страх втратити роботу, складність із працевлаштуванням і зростаюче відчуття нерівних правил гри.
Як повідомили NV Бізнес, за результатами дослідження «Барометр ринку праці. Прогнози на 2026 рік», проведеного компанією GRC.ua, 91% українських компаній у 2025 році працювали у повному обсязі. Це на 5% більше, ніж роком раніше, що свідчить про поступове відновлення економічної активності. Ще 8% бізнесів працюють частково, але декларують намір повернутися до повноцінного обсягу діяльності.
Фокус роботодавців змістився з оптимізації витрат на людський ресурс до його збереження. Майже дві третини опитаних компаній заявили, що наразі їхнім пріоритетом є утримати команду у повному складі. Третина бізнесів змогла зберегти всіх співробітників без винятку, ще 43% компаній утримали від 70 до 99% персоналу. Для ринку, який ще кілька років тому переживав масові скорочення, ці показники виглядають як серйозний результат у бік стабілізації.
Найпоказовішим є те, що 95% організацій у 2025 році здійснювали найм, а майже половина з них шукала фахівців одразу за всіма напрямками бізнесу. Намір продовжувати набір персоналу у 2026 році декларують 93% компаній. Ці настрої підкріплюються розповсюдженими відгуками роботодавців про проблему кадрового голоду, нестачу кваліфікованих спеціалістів та труднощі із закриттям вакансій.
Однак серед співробітників поширені різні настрої, інколи не надто оптимістичні. Кожен сьомий працівник уже втратив роботу через скорочення або припинення діяльності компанії. Майже кожен п’ятий українець припускає, що у 2026 році може опинитися під ризиком звільнення. Цей розрив між намірами бізнесу та відчуттями працівників формує атмосферу невизначеності.
Процес пошуку роботи залишається тривалим і виснажливим. У середньому українці витрачають на працевлаштування від трьох до шести місяців, і цей показник майже не змінюється з року в рік. Найбільшою проблемою для шукачів роботи залишається рівень оплати праці. Майже половина респондентів зізнається, що не може знайти вакансію з гідною зарплатою. Кожен четвертий говорить про скорочення кількості вакансій у своїй професії, а частина спеціалістів стикається з відсутністю цікавих пропозицій у регіоні або країні проживання.
Додатковим фактором напруги стає якість комунікації з боку роботодавців. Кандидати дедалі частіше скаржаться на те, що рекрутери не відповідають на відгуки на вакансії, а також що компанія не надає зворотній зв’язок після співбесіди. Це не лише ускладнює пошук роботи, а й підриває довіру до ринку загалом.
Особливо тривожним сигналом є різке зростання вікової дискримінації. Якщо рік тому проблему неможливості працевлаштування після 50 років відзначали 12% опитаних, то у 2025 році цей показник перевищив 20%. На тлі демографічних втрат, трудової міграції та кадрового дефіциту така тенденція виглядає не лише соціально несправедливою, а й економічно короткозорою.
Отже, український ринок праці має певний дисбаланс. З одного боку — бізнес, який навчився працювати в умовах турбулентності, зберігає команди і планує зростання. З іншого — працівники, які живуть у режимі постійної тривоги, стикаються з фінансовими обмеженнями, затяжним пошуком роботи та дискримінаційними бар’єрами.
Подолання цього розриву настроїв стане ключовим викликом для українських роботодавців та економіки загалом.Дані були отримані в результаті дослідження, проведеного експертами компанії GRC.ua. В опитуванні взяли участь 7880 респондентів. Дослідження охопило всі сектори економіки та професійні сфери по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій та півострова Крим.
Джерело: biz.nv.ua
